Смородина восени: осінній догляд за кущами смородини

Осіння посадка смородини

Смородину, як і всі ягідні чагарники, краще садити восени. Найкращий час — це кінець серпня-початок вересня. При більш пізньому терміні посадки слід орієнтуватися по погоді.

Якщо осінь холодна, з ранніми заморозками, то саджанці прикопують в горизонтальному положенні, а навесні, як тільки відтане земля, висаджують.

Смородина вегетує майже до самих холодів, зростання її припиняється лише при температурі 6-7°С. Тому, якщо осінь тепла, садити культуру можна в кінці сенятября-початку жовтня. У чагарнику має бути 2 тижні до настання холодної погоди, щоб він встиг добре вкоренитися.

Підготовка місця для посадки

Смородину зазвичай садять вздовж паркану, по межах ділянки. Вона невибаглива, добре росте в тіні. У південних регіонах навіть краще садити її в затінених місцях, щоб кущі менше страждали від спеки. Культура любить вологі родючі ґрунти, але якщо на ділянці вода застоюється, то посадку смородини виробляють на високі гряди, підняті над основною поверхнею на 15-20 см.

Коренева система чорної смородини залягає неглибоко, тому глибокі посадочні ями робити не слід. Якщо кущі висаджуються в один ряд, то роблять не посадочні ями, а траншею.

Підготовка місця для посадки смородини.

У південних областях смородину краще садити на північної чи східної сторони ділянки, але захищеній від холодних вітрів. У північних регіонах — з південної сторони.

Підготовка грунту

Грунт під осінню посадку смородини готують за 4-7 днів до висаджування саджанців. На відстані 1,5-2 м від траншеї або посадкових ям вносять органіку: на 1 м2 до 5 кг повністю перепрілого гною, перегною або компосту, закладаючи їх на глибину 15-20 см. Якщо з органіки є курячий послід, то його застосовують лише у розведеному вигляді, оскільки це найбільш концентроване органічне добриво. При неправильному його внесення можна спалити грунт і погубити рослини.

Чорна смородина непогано переносить кислі ґрунти (рН 4,8-5,5). Якщо земля дуже кисла, то в посадкові ями вносять довготривалі розкислювачі. Для цієї мети підходять доломітове борошно, крейда, гіпс, суха штукатурка.

Можна вносити попередньо подрібнену яєчну шкаралупу. Пушонка в якості розкислювача категорично не підходить. Вона є швидкодіючим вапняним добривом, легко розчиняється у воді і з дощами вимивається в нижні шари грунту. Навесні, коли починається вегетація, пушонки в шарі вже немає, отже, немає і раскисляющего впливу. Теж саме відноситься до золі: що міститься в ній кальцій швидко вимивається і в якості розкислювача вона не підходить.

Чорна смородина погано переносить високу концентрацію вапна в ґрунті, тому ці добрива вносять у зменшених дозах (1-2 склянки в яму), обов’язково змішуючи їх з землею і засипаючи ґрунтом на 4-6 см. Для зниження грунтової кислотності в наступні роки поливають кущі вапняним молочком.

Культура відноситься до фосфоролюбивим рослинам. Тому при посадці смородини восени в ями додають по 2 ст. ложки подвійного суперфосфату.

Посадкову яму роблять розміром 40х40 см і глибиною 40-50 см. Верхній родючий шар землі (18-20 см) складають в один бік, нижні відкидають в іншу сторону і при посадці не використовують.

При осінній посадці в посадкові ями вносять 6-8 кг органічних добрив і суперфосфат. Азотні і калійні добрива вносити не слід, оскільки вони восени і навесні вимиваються в нижні грунтові шари і навесні будуть недоступні саджанцям.

Внесену органіку змішують із землею і наповнюють яму на 1/4. Потім вносять фосфорні добрива і перемішують з землею. Зверху насипають родючий шар без добрив, засинаючи яму наполовину, потім добре проливають її водою. Через 4-6 днів садять смородину.

Якщо саджанці висаджують в траншею, то її глибина повинна бути не більше 20-25 см. Підготовлене місце заправляють перепрілої органікою (6-8 кг), додають подвійний суперфосфат, всі перекопують на штик лопати і добре проливають водою.

Відстань між кущами має бути 1,5-2 м. При ущільнених посадках знижується врожайність, таких посадках важко працювати і збирати врожай не пошкодивши пагони.

Посадка смородини

Саджанці смородини повинні бути міцними, здоровими, сильними корінням, досить розгалуженими. Для посадки використовують одно – і дворічні саджанці. Молоді кущики садять під нахилом до 45°, обов’язково заглиблюючи кореневу шийку на 3 бруньки (6-8 см). З цих нирок надалі розів’ються сильні прикореневі пагони.

При посадці кущів смородини з відкритою кореневою системою їх обов’язково перед посадкою ставлять у воду на 1 годину. Це необхідно, щоб коріння заповнили баланс вологи.

В посадковій ямі насипають горбок землі, розправляють по ньому коріння, стежачи за тим, щоб вони не загиналися догори, не путались, і засипають землею, рівномірно ущільнюючи її, потім проводять полив. 3 нижні бруньки повинні бути засипані землею шаром не менше 2 см. На пагонах, також, залишають тільки 3-4 бруньки, видаляючи всі інші. Обрізка після посадки обов’язкова, інакше навесні кущ почне рости в збиток ще недостатньо розвиненою кореневою системою, листя будуть розпускатися тільки завдяки соків стебла. Такі кущі починають старіти вже навесні. Якщо не зробити обрізання при посадці, то кущі погано ростуть і розгалужуються, довго не вступають в плодоношення.

Якщо саджанці слабкі, то в одну яму садять 2 кущика, нахиляючи їх в різні боки. Перед посадкою все листя з гілок видаляють, щоб уникнути зайвого випаровування і всихання саджанців. Після висадки роблять пристовбурне коло для того, щоб при поливах не оголювалася коренева шийка.

При посадці в траншею саджанці розміщують похило, кінці стебел укладають на край траншеї, після чого її до країв засипають землею і поливають. Кінці гілок також вкорочують до 3 нирок.

Посадка смородини восени.

Якщо посадити саджанець вертикально і видалити всі пагони, залишивши лише один найсильніший, то можна виростити смородину у вигляді деревця.

  • Але, по-перше, штамбові форми смородини недовговічні, вони вступають у плодоношення пізніше і дають врожаї лише 5-6 років.
  • По-друге, врожайність ягідного дерева завжди значно менше, ніж у кущової форми культури.

Чорна смородина вкорінюється протягом 13-17 днів, тому садять її з таким розрахунком, щоб вона встигла вкоренитися до настання холодів.

Хоча сучасні сорти смородини досить самоплодні, але врожайність підвищується при висадці декількох сортів.

Догляд за саджанцями смородини після осінньої посадки

Догляд за смородиною після посадки полягає в регулярному поливі. Земля не повинна пересихати. У разі сухої погоди поливи проводять раз на тиждень з розрахунку 10 л води на кущ.

Землю під кущами мульчують сіном, соломою, тирсою, торфом. Це захищає коріння від вимерзання в разі настання холодів без снігового покриву. Такий прийом, також, сприяє збереженню вологи в пристовбурних кіл.

Осінній догляд за кущами смородини

Полив. Смородина дуже пізно вступає в період спокою. Коріння її працюють до тих пір, поки температура грунту не опуститься нижче 8°С. Лише після цього припиняється вегетація. До настання холодної погоди у культури продовжується ріст молодих пагонів. Щоб кущі смородини добре підготувалися до зими, їх регулярно поливають.

Починаючи з вересня кожен кущ поливають 1 раз в тиждень. По мірі зниження температури час між поливами збільшується до 10-14 днів. Поливна норма 20 л/кущ. За 15-20 днів до закінчення вегетації роблять вологозарядковий полив. Цей прийом підвищує зимостійкість і морозостійкість смородини. Норма витрати води при влагозарядковом поливі — 40-50 л/кущ.

Підгодівля. Восени ніяких підживлення смородини не роблять. Всі добрива вносять навесні і в другій половині літа. Якщо культура росте на дуже бідних ґрунтах, то раз в 2 роки пізньої осені на відстані 2-3 метрів від чагарнику вносять органіку (перепрілий гній, компост, перегній).

На грунтах, багатих органікою, чорна смородина відчуває себе не дуже добре. Вона — виходець з лісу і їй більше підходять не дуже родючі ґрунти.

Потрібно пам’ятати, що органічні добрива підвищують родючість ґрунту, а мінеральні впливають на ріст і продуктивність безпосередньо рослин. Тому восени під смородину ніякі мінеральні добрива вносити не можна.

Осіння обробка смородини від шкідників і хвороб.

Восени обробка проводиться зазвичай з профілактичною метою. До цього часу майже всі шкідники йдуть на зимівлю, збудники хвороб стають менш активні, утворюють спори. Мета осінніх заходів щодо захисту смородини — знищення зимуючих форм шкідників і хвороб та їх профілактика появи наступної весни.

Ранньої осені з кущів збирають павутинні кокони (в них зимують шкідники), пошкоджені деформовані листки, зрізують викривлені кінці пагонів.

Коли листя опаде, то на гілках відразу стають видні роздуті округлі бруньки, уражені бруньковим кліщем. Збирати їх краще восени, оскільки навесні культура дуже рано рушає в зростання і можна пропустити момент розпускання бруньок, коли шкідник виходить назовні. Якщо пагони сильно вражені, то їх вирізують до основи. Якщо уражений весь кущ, то його вирізають повністю. Наступної весни від коренів підуть молоді пагони, не заражені шкідником.

Пізньої осені, коли температура повітря не вище 8°С, смородину, та й взагалі весь сад, можна обробити розчином сечовини (карбаміду) дуже високої концентрації. При такій температурі припиняється вегетація і азот, що міститься в цьому добриві, вже не засвоїться, а за зиму він вимоеться з талими водами в нижні грунтові шари і не зашкодить рослинам. Але висока концентрація хімікату вбиває збудників хвороб та їх спори, а також шкідників у всіх видах (личинки, лялечки, яйця). Для отримання робочого розчину 700 г сечовини розчиняють у 10 л води. Проводять обприскування рослин і протоку ґрунту в пристовбурних колах. Обробку повторюють ранньою весною до початку сокоруху.

 

Обрізка смородини восени

Обрізку смородини можна проводити або пізно восени, коли припиняється вегетація, або ранньою весною, коли вона ще не почалася. Основним показником для проведення обрізки є температура повітря: вона повинна бути не вище 8°С.

Ранньої осені обрізку смородини робити не можна, оскільки вона викликає посилений ріст молодих пагонів, які не встигнуть визріти до морозів і вимерзнуть. А це негативно позначається на морозостійкості смородини в цілому.

Основна мета обрізки — підвищення врожайності культури. Проводять її щорічно. Якщо захід не проводився, то відбувається загущення куща і, як наслідок, знижується його продуктивність.

В перші 3-4 роки проводять формування крони кущів, у наступні роки роблять омолоджуючу обрізку.

Формування кущів

Відразу після посадки саджанця у нього всі пагони обрізають, залишаючи на кожному лише за 3 бруньки.

Гілка ділиться на 3 основні частини: верхню, середню і нижню.

  • Верхня частина — це зона росту; кожен пагін росте в довжину за рахунок своєї верхівкової бруньки.
  • У середній частині розташовуються плодушки — плодові гілочки. Ягоди утворюються саме до середньої частини пагона.
  • Нижня частина — зона галуження. У цій частині від головної гілки утворюються сильні молоді пагони.

Тому сильне укорочення гілок молодого саджанця дає можливість сформувати сильні бічні гілки.

Наступної осені молодий приріст вкорочують на 2-3 бруньки, даючи можливість сформуватися плодовим гілочок до середньої частини пагона. Процедуру повторюють і на 3 рік. Крім того, з нирок, що залишилися в землі, починають рости нові молоді стебла. З них вибирають 2-3 найсильніших, інші видаляють.

Сформований таким чином кущ до 4 році буде мати 10-12 добре розгалужених потужних скелетних гілок.

Обрізка дорослих кущів чорної смородини

На 4-й рік починають вирізати старі, хворі гілки. Старий втеча відрізняється від молодого кольором кори: у молодого вона світло-коричнева, у старого — сіра з засохлими плодушками. Крім того, на старих гілках часто з’являються помаранчеві точки — це гриб, поселяється на вимираючою деревині і ніколи не вражає молоді пагони. Такі гілки вирізують до основи. Навесні від кореня піде новий стебло.

Всі хворі, слабкі, сухі гілки вирізують до рівня землі. Інші вкорочують. Головним критерієм обрізки є приріст поточного року. Якщо гілка добре галузиться, то її вкорочують на 2-3 бруньки, з середнім галуженням — на 4-6 нирок, при поганому розгалуженні — обрізають її більш, ніж наполовину.

Схема обрізання куща смородини.

Гілки, що ростуть усередину куща повністю вирізують, оскільки на них не буде ягід. Якщо пагони перехрещуються, то найбільш слабкий з них видаляють. Пагони, що лежать на землі, також повністю видаляють, оскільки продуктивність на них значно нижче.

Якщо кущ старий і дає дуже мало кореневої порослі, то проводять сильну обрізку, вкорочуючи 5-7 скелетних гілок на 1/3. Якщо це не допомогло, то вирізують до основи 4-5 старих або слабких пагонів, тоді з’явиться значна кількість кореневої порослі. З неї вибирають 2-3 сильні гілки і восени вкорочують їх, залишаючи 3-4 бруньки. Інші пагони повністю вирізують.

Восени у смородини вирізають старі гілки.

Якщо приріст поточного року незначний (менше 10 см), то гілку вирізують до того місця, де росте багато плодових гілочок. Якщо на гілці їх мало, то її вирізують до підстави, оскільки вона малопродуктивна.

Омолоджування старих кущів проводять поступово. Восени 1-го року у них до землі вирізають 1/3 стебел. Наступної осені із молодої порослі вибирають 3-4 потужних втечі і вкорочують їх на 1/3. Інші стебла вирізають до підстави. З решти старих стебел вирізають ще 1/3. Операцію повторюють на 3-ій рік. Таким чином, через 3 роки з’являється повністю оновлений кущ чорної смородини, який буде давати високі врожаї.

Розмноження чорної смородини восени

В кінці літа або ранньої осені можна розмножувати смородину здерев’янілими живцями. Для цього придатні лише визрілі гілки, вони світло-коричневого кольору. Якщо втеча зеленого кольору, то він непридатний для осіннього розмноження.

Беруть добре визрілі однорічні пагони від приросту поточного року. Якщо верхівка ще зелена, то її обрізають до зрілої (коричневій) деревини. Втеча повинен бути довжиною не менше 25 см з 13-15 бруньками. З нього обдирають все листя, ріжуть на живці, містять 5-6 бруньок. Нижній зріз потрібно робити косим. Висаджують живці тільки похило під кутом 45° на відстані 8-10 см одна від одної, заглиблюючи в землю на 3-4 бруньки. Над поверхнею грунту залишають не більше 3-х нирок.

Місце для висадки живців не повинно бути під прямими сонячними променями, садити їх краще в півтіні. Висаджені живці поливають і накривають скляним ковпаком або плівкою. Земля ніколи не повинна пересихати. Живці бажано щодня обприскувати водою. Укорінення відбувається через 15-20 днів. Коли на вкорінених пагонах з’являються листя, знімають ковпак.

Молоді кущики залишають рости на колишньому місці всю осінь, регулярно поливаючи у разі сухої погоди. Якщо осінь холодна з ранніми заморозками, то з’явилися листя видаляють. Пересаджують на постійне місце восени наступного року. До цього часу вкрай небажано їх чіпати, оскільки ще слабка коренева система значно пошкоджується, кущі потім довго приживаються і пізніше вступають в плодоношення. Якщо є можливість, краще відразу садити живці на постійне місце.

Небажано розмножувати смородину шляхом ділення куща. Це найвірніший спосіб погубити ягідник.

Пересадка смородини восени

Як вже було сказано, всю посадку та пересадку кущів (не тільки смородини) краще робити восени. Якщо виникла необхідність пересадити смородину, то робити це можна всю осінь до тих пір, поки триває вегетація. Головне тут, щоб кущ встиг відновити пошкоджені при пересадці коріння.

Осіння пересадка смородини

При пересадці спочатку кущі рясно поливають по периметру, потім обкапують його на відстані трохи більшій, ніж крона, на глибину 25-30 см. Чим земляний ком буде більше, тим менше пошкодяться коріння. Кущі розгойдують і виймають з ями. У разі, якщо корені занадто довгі і перешкоджають викопуванні куща, їх обрубують.

Пересаджувати молоді кущі смородини можна в траншеї, дорослі — в посадкові ями. Коріння при пересадці на нове місце не повинні стикатися з добривами.

Підготовка кущів до зими

Підготовка смородини до зими включає обрізку, полив, в північних регіонах підгортання молодих рослин.

Обрізку проводять пізно восени, коли температура нижче 8°С. Її можна проводити в передзимовий період або навіть взимку у разі відсутності снігу, коли до кущів є доступ. При ранньому настанні холодів, коли кущі ще зелені, листя обдирають, інакше смородина може вимерзнути.

Восени обов’язково проводять вологозарядковий полив. Це значно підвищує зимостійкість і морозостійкість культури. Проводять його за 2-3 тижні до настання холодів. Навіть у разі дощової осені полив все одно необхідно провести, так як зволоження землі під кущами буває недостатнім. Норму поливу в цьому разі знижують до 7-10 л води на кущ.

Гілки смородини можуть витримувати морози до -40°С, тоді як коріння всього -15°С. Тому восени у регіонах, де взимку бувають сильні морози, саджанці та молоді кущики присипають землею. Але ранньою весною їх треба розокучити відразу ж після танення снігу. Інакше присипані землею бруньки пустять коріння, в той час як основна маса коренів ще не прокинулася. Така ситуація дуже шкодить зростанню і розвитку куща.

Осінній догляд за смородиною дуже простий і необтяжливий. Головне регулярно його проводити, тоді і врожайність буде висока. Смородина — це дуже вдячна культура.

Вас зацікавить:

 

Leave a Comment