Бор — важливий елемент живлення овочів. Він є у всіх ґрунтах, але не завжди в достатньому для рослин кількості. Недостатньо бору на піщаних, вапняних грунтах.
Дефіцит бору у огірків
Рослини від дефіциту бору можуть страждати не тільки при низькому вмісті мікроелемента в грунті. Рослинам не вистачає бору, наприклад, при недостатніх поливах.
На ґрунтах з надмірним вмістом вапна бор переходить в недоступні для рослин форми.
Більшість овочевих культур, щоб нормально рости і розвиватися, потребують невеликих кількості бору — від 0,5 до 1,5 г на кв. м. Збільшені норми токсичні.
Як реагують рослини на брак бору
Зовнішні ознаки дефіциту бору у різних культур не завжди схожі.
Чутливий до нестачі бору селера: відмирає точка зростання, на черешках листків, верхньої частини коренів утворюються тріщини.
Дефіцит бору у буряків.
У буряків та інших коренеплодів розвивається хвороба — «гниль сердечка». Рослини погано ростуть, листя у них утворюється менше, вони дрібніше, ніж у здорових.
Точка росту відмирає і загниває. Корінь при сильному борному голодуванні залишається дрібним, зігнутим, з шорсткою сіруватою поверхнею. На поперечному зрізі в центрі — ділянки темнобурой водянистої тканини.
Томати страждають від дефіциту бору рідше, але в посуху брак мікроелемента може заявити про себе: чорніє точка зростання, нижче місця ураження з’являються пасинки, і рослина виглядає більш кущисті, ніж зазвичай.
На плодах засихають і закручуються всередину верхівки чашолистків, з’являються ділянки потемнілій або висохлої тканини.
Рослини цибулі при нестачі бору виростають недорозвиненими і потворними. Забарвлення листя варіює від темного сіро-зеленого до синьо-зеленого. На молодих листках добре видно чітко окреслені жовті й зелені плями.
При недоліку бору погіршується смак бульб картоплі: м’якоть водяниста, щільна, містять мало крохмалю, при варінні відшаровується верхній шар.
При дефіциті бору в рослин відмирають точки росту, міжвузля короткі, а тому кущ здається присадкуватим і густим. Листи товщають, краї їх закручуються догори.
Бульби формуються дрібніше, ніж у здорових рослин, розтріскуються.
Цвітна капуста при дефіциті бору формує пухкі, некротичні головки.
У огірків та інших гарбузових при нестачі бору жовтіє точка росту, листя стають шорсткими.
Бор має важливе значення в житті рослин: підвищує врожайність, лежкість плодів, поліпшує їхній смак,
підвищує стійкість рослин до стресів.
Але борні добрива застосовувати потрібно зі знанням справи, бо надлишок мікроелемента пригнічує, отруює рослини.
Як підгодовувати рослини бором
З особливою обережністю використовують борні добрива, якщо рослини підгодовують комплесными добривами, у складі яких є бор, вносять деревну золу, яка теж містять цей мікроелемент (і не тільки).
З овочів найбільш вимогливі до бору цвітна і брюссельська капуста, буряк, рідко вирощується в південній зоні бруква.
Середньою потребою в борі відрізняються томат, морква, салати. Найнижча залежність від бору у квасолі, гороху, картоплі. Але це не означає, що їм бор зовсім не потрібен.
Часто в якості постачальника бору використовують борну кислоту. Починають її застосовувати вже на стадії підготовки до посіву насіння.
В поживному розчині (0,2 г на літр води) насіння моркви, буряка, томатів замочують на 24, а капусти, огірків, кабачків — на 12 годин.
Заповнювати дефіцит бору вегетуючим рослинам краще позакореневим підгодівлями: 0,1 г борної кислоти на літр води.
Обприскують тричі: у фази бутонізації, цвітіння і плодоношення. Під корінь розчинами борної кислоти (1 г на 10 л води, витрата — на 10 кв. м) підгодовують, якщо впевнені, що бору в ґрунті не вистачає. Підгодовують після рясного поливу.
Готуючи живильний розчин, потрібну кількість борної кислоти спочатку розчиняють у невеликій кількості гарячої води, а потім доводять до необхідного об’єму водою кімнатної температури.