Лікування і профілактика верхівкової гнилі на томатах

Верхівкова гниль — це фізіологічне захворювання помідорів, не пов’язане з патогенними факторами.

Воно з’являється при неправильному догляді і вражає томати як на вулиці, так і в теплиці.

Перці до захворювання більш чутливі, і першими уражаються.

Якщо на них з’явилася верхівкова гниль, то одночасно з їх лікуванням вживають заходів профілактики на помідорах.

Чому помідори хворіють на верхівкову гниль

Основною причиною появи хвороби є неправильна агротехніка.

Причини появи верхівкової гнилі.

Нестача мікроелементів, особливо кальцію. Кальцій входить до складу клітинних стінок шкірки плодів томата і при його недоліку вони деформуються і руйнуються. Брак елемента зустрічається на сильнокислих ґрунтах і торфовищах.
Недолік бору. Бор — мікроелемент, але при його нестачі засвоєння кальцію значно знижується. Недолік обох елементів неминуче призводить до появи верхівкової гнилі на томатах. Особливо часто зустрічається на кислих ґрунтах.
Висока температура при недостатній вологості ґрунту. У північних областях цей фактор призводить до верхівкової гнилі тільки в теплицях. На півдні засуха і спека провокують появу хвороби як у відкритому, так і в захищеному ґрунті. При спеці та відсутності поливу відбувається відтік води і поживних речовин від плодів до листя і стебел. Тканини, відчуваючи брак рідини, засихають і відмирають.
Висока кислотність ґрунту, яка перешкоджає засвоєнню кальцію. В результаті утворюється тонка клітинна стінка, яка потім руйнується.

У північних регіонах частіше зустрічається в теплицях, на півдні частота її виникнення у відкритому і захищеному грунті однакова.

Ознаки ураження

При посухах та спеці уражаються, в основному, томати перших трьох кистей. На кислих ґрунтах і при нестачі кальцію хворіють помідори на всіх кистях по мірі їх зав’язування.

Уражаються вершинною гниллю тільки зелені томати. На вершині плоду (там де був квітка) з’являється водяниста темно-зелена пляма, яка швидко темніє, тканина зсихається, вдавлюється всередину плоду і твердне. Пляма з часом набуває коричнево-бурого забарвлення. В залежності від сили впливу уражаючого фактора пляма може бути невеликим на самій вершині помідора, а може розростатися, охоплюючи до половини плоду.

Хворі помідори зупиняються в рості і швидко дозрівають. Іноді захворювання протікає в прихованій формі. Зовнішніх ознак хвороби немає, але на зрізі видно побуріння або затвердіння тканин на вершині томату.

У великоплідних сортів на вершині плода частіше з’являється колечко, яке, поступово розростаючись, перетворюється в пляму. Тканина усередині нього вдавлюється, вершина плоду стає горбистою і поступово темніє. Але якщо захворіли отбелившиеся томати, кільце зупиняється в рості.

Отбелившиеся помідори не споживають поживних речовин, тому хвороба не прогресує. Такі плоди можна часто бачити в магазинах. В їжу вони придатні, потрібно лише зрізати верхівку плода.

Фото помідорів хворих верхівковою гниллю

Лікування верхівкової гнилі на томатах

Спосіб лікування верхівкової гнилі залежить від причини, що викликає захворювання.

Кислий грунт

При високій кислотності грунту кальцій зовсім не засвоюється помідорами, і вершинна гниль буде з’являтися з року в рік. Для її попередження проводять вапнування ділянки. Показниками кислого грунту є сильне розростання таких рослин як щавель, хвощ, подорожник, верес.

З садових рослин підвищену кислотність люблять люпин (таких умов він виростає пишним, висотою до 1,5 м), гортензія. На слабокислих грунтах добре росте картопля, морква і дуже сильно розростається хрін. Якщо цих культур немає на дачі, то про кислотності можна судити по капусті і буряках: ці культури в кислому середовищі ростуть погано.

Для зниження кислотності ґрунту її розкислюють. Зазвичай з осені вносять доломітове або вапнякову муку, крейда, гіпс з розрахунку 300 г/м2 на глинистому ґрунті й 200 г/м2 на піщаній. Краще вносити крейда, оскільки він не обпікає коріння. Оскільки вапно сприяє вимиванню з ґрунту калію, то навесні обов’язково вносять калійні добрива (для помідорів краще сульфат калію).

Недолік кальцію

Недолік кальцію може проявлятися з-за високої кислотності грунту, а також із-за дефіциту в ній кальцію.

Оскільки усі вапняні добрива містять кальцій, то їх внесення одночасно є і підгодівлею і заповненням його дефіциту у ґрунті.
Для лікування томатів від верхівкової гнилі використовують позакореневе підживлення. Найбільш часто застосовується і дає відмінний ефект кальцієва селітра. 7-10 г розчиняють у 10 л води, обробку проводять рано вранці або в другій половині дня. При підвищеній грунтової кислотності обприскування проводять 2-3 рази з інтервалом в 10 днів.

З профілактичною метою помідори не обприскують, оскільки надлишок кальцію призводить до порушення засвоєння азоту, а верхівка плоду не червоніє і залишається зеленою, на розрізі тканини виглядають зеленими і ущільненими.

Вершинна гниль широко поширена на чорноземах, багатих кальцієм. Однак тут він міститься в недоступній для томатів формі. Для усунення його дефіциту застосовують добрива в хелатній формі.

Хелати містять діючу речовину, укладена у водорозчинну оболонку. Потрапляючи в грунт або потрапляючи на томати, воно відразу засвоюється ними. Частіше з хелатів застосовують Брексил кальцій, Кальбит З (рідке хелатне добриво), Вуксал кальцій (комплексне хелатне добриво, що містить крім кальцію інші мікроелементи і азот).

Хелати діють швидше калійної селітри. Обробки можна проводити в денний час, оскільки при яскравому сонці листя і стебла можуть отримати сильні опіки. У похмурі дні обприскують помідори в будь-який час.

Кількість обробок залежить від вираженості і поширеності хвороби. Якщо на наступній зав’язалася кисті хвороба не проявляється, то обробки потрібно припинити, оскільки надлишок кальцію також негативно позначається на наливі томатів.

Недолік бору

Бор — мікроелемент, що впливає на засвоєння кальцію і збільшує кількість помідорів. Його нестача проявляється поганою зав’язуваністю плодів. Для усунення дефіциту мікроелемента, а також для лікування верхівкової гнилі застосовують препарат Брексил Са, до складу якого входять обидва елемента живлення.

Засуха

Від неї особливо сильно страждають помідори в південних регіонах і в теплицях при неправильному поливі. Сильніше захворювання проявляється при високій температурі повітря. В холодну і суху погоду томати вершинною гниллю практично не хворіють, хоча при тривалій відсутності поливу гниль може з’явитися.

При сильної посухи рослини починають забирати воду з плодів і направляти її в точку росту. У результаті клітини на вершині плоду гинуть. Ознаки захворювання наростають по мірі посилення посухи, чим довше воно триває, тим більша кількість плодів захворює. Уражаються помідори і на верхніх кистях, а томати технічної стиглості опадають.

Якщо хвороба з’явилася на тлі підживлень комплексними добривами, значить висновок однозначний — томатам не вистачає вологи.

Лікування помідорів від гнилі починають з дуже невеликого поливання кущів. Відразу ж проведений рясний полив викликає розтріскування отбелившихся і зрілих плодів, а також скидання зав’язей. Проводять триразовий помірний полив через день. Надалі поливають кущі 2 рази в тиждень невеликими дозами, бажано використовувати крапельне зрошення.

Якщо після регулярних поливів захворювання продовжує поширюватися, то додатково проводять позакореневе підживлення кальцієвою селітрою або хелатними розчинами. При відсутності води кальцій, також, перестає засвоюватися і всмоктування його з ґрунту відновлюється повільніше, ніж водний баланс.

Для захисту ґрунту від пересихання і перегріву її мульчують тирсою, травою, на чорноземах можна торфом. На кислих грунтах торф як мульчу не застосовують, оскільки він дуже сильно її закислює.

У північних регіонах грунтові томати не страждають від посухи, тому якщо на них проявилася вершинна гниль, то причини явно не в нестачі вологи. Найчастіше це пов’язано з високою кислотністю грунту і зниженим вмістом в ній кальцію. Тому лікування полягає в необхідних підгодівлі. Поливати помідори не потрібно, інакше можна спровокувати загнивання коренів.

Як лікувати верхівкову гниль народними засобами

З народних засобів при нестачі кальцію найчастіше використовують золу. Для поливу кущів 1-1,5 склянки попелу заливають водою і ретельно перемішують. Проводять полив під корінь свіжоприготованим розчином з розрахунку 2-4 л на рослину.

Золу часто застосовують для лікування багатьох хвороб помідорів

Для обприскування готують витяжку з золи. 300 г золи кип’ятять протягом 30 хвилин в 2 л води, постійно помішуючи, після чого настоюють 10-12 годин, потім проціджують. Отриманий розчин доводять до 10 л і проводять обприскування. У розчин обов’язково додають прилипач: запашне мило або шампунь.

Господарське мило з золою не застосовують, оскільки розчин виходить занадто лужних і може обпалити листя і зав’язалися помідори. Листя і плоди повинні бути добре змочені.

Для профілактики, а також лікування гнилі там, де вона проявляється щорічно золу вносять в лунки при висадці розсади. Потрібно пам’ятати, що зола обпікає коріння томатів, тому при безпосередньому внесенні в лунку її присипають землею, щоб коріння з нею не стикалися.

Яєчна шкаралупа

Яєчна шкаралупа складається на 95% з кальцію. Щоб вона була в достатній кількості деякі дачники збирають її всю зиму. Шкаралупу подрібнюють в порошок і зберігають як добриво. При внесенні вона не обпікає коріння, і не викликає опіки листя.

Якщо її збирають з осені, то очищають від внутрішньої плівки, подрібнюють і зберігають у сухому місці. Якщо ж її використовують влітку, то відразу після очищення яєць шкаралупа готова до застосування.

Для лікування помідорів використовують яєчну шкаралупу

Яєчну шкаралупу поміщають в літрову банку і заливають водою. Настоюють 3-5 днів. Настій повинен злегка помутніти. Якщо з’явився неприємний запах, значить на шкаралупі залишився білок. Такий настій можна використовувати, але його застосовують при появі запаху, не наполягаючи належний час. Готовий настій перемішують, проціджують, додають води до 3 л і проводять обприскування.

Подрібнена шкаралупа додається в лунки при висадці розсади.

Використання яєчної шкаралупи — це самий дешевий, надійний і доступний спосіб лікування верхівкової гнилі на помідорах.

Кальцинована сода

Кальцинована сода (карбонат натрію) має дуже сильну лужну реакцію і на карбонатних грунтах її не застосовують. Препарат відмінно розчиняється у воді і використовується для кореневих і позакореневих підживлень. Для приготування лікувального розчину 1 ст. л. соди розводять в 10 л води.

Обприскування по листю можна проводити тільки в похмуру погоду, оскільки розчин може викликати сильні опіки рослин, а при недотриманні пропорцій погубити помідори.

Поливна норма 0,5-1 л на кущ. Підгодівлю роблять тільки після поливу томатів, інакше можна спалити коріння.

Кормова або будівельна крейда. Проводять позакореневе підживлення в сезон вегетації. 500 г крейди розводять в 10 л води і обробляють рослини по листю.

Профілактика гнилі на помідорах

При посусі кращою профілактикою верхівкової гнилі є краплинний полив. Помідори не відчувають при цьому нестачу вологи, і, водночас, немає різких перепадів вологості грунту, які негативно позначилися на дозріванні томатів. Якщо причиною хвороби є нестача вологи, то при краплинному поливі вона не з’явиться ніколи.

Правильний полив також попереджає появу хвороби. На півдні в теплиці при жаркій погоді поливають томати раз в 2-4 дні. Основним критерієм є просихання грунту на 3-4 см. Визначити вологість можна, встромивши в землю палицю на глибину 5-6 см. Якщо до неї прилипає земля, грунт вологий і полив не потрібно, якщо ж палиця покрилася пилом або земля прилипла тільки на її кінці — необхідно зробити полив.

Кислі грунти розкислюють, вносячи восени вапняні добрива. Єдиним винятком є пушонка. Вона дає швидкий, але короткочасний ефект, тому її вносять навесні під перекопування теплиці або майбутньої томатної ділянки, але до висадки розсади.

Карбонатні грунти не вапнують, оскільки кальцію там міститься в надлишку, і його додаткове внесення лише посилює лужність грунту. Захворювання виникає через те, що він міститься в недоступній для рослин формі. Тут при висадці розсади безпосередньо в лунку додають 1 ч. л яєчної шкаралупи або золи.

Обробляти томати харчовою содою, як деякі рекомендують, марно. У ній немає кальцію, необхідного для лікування гнилі помідор. Все, що в ній міститься — це натрій і вугільна кислота, які томатам не потрібні. Ефект від такої обробки нульовий.

Нестійкі і стійкі до захворювання сорти томатів

Довгоплідні сорти помідорів хворіють вершинною гниллю частіше. При формуванні довгастих плодів кальцію потрібно більше, ніж для томатів округлої форми. Тому при високих ризиках розвитку гнилі довгоплідні помідори хворіють частіше за інших. Це, наприклад, такі популярні сорти як:

Банан (жовтий, помаранчевий і червоний)
Сливка
Джессіка
Гаванська сигара та ін.

Крім того, ранньостиглі і великоплідні томати уражаються більше пізньостиглих. Це пов’язано з тим, що кущах за короткий час необхідно забезпечити всі наливаючися помідори необхідною кількістю поживних речовин. Якщо коренева система розсади була недостатньо розвинена, то вона не справляється з потребами надземної частини, що призводить до хвороби.

Пізньостиглі томати верхівковою гниллю хворіють дуже рідко.

В даний час виведені сорти томатів, стійкі до захворювання навіть при несприятливих умовах і поганій агротехніці. До них відносяться сорти

Вінець
Дачник
Місячний (дрібноплідний)
Делікатес.

Продовження теми: